Gen 2 | UkrOgienko | STEP | І були скі́нчені небо й земля, і все во́їнство їхнє.

Genesis 2

Бог освячує сьомий день. Друге оповіда́ння про створення світу

1 І були скі́нчені небо й земля, і все во́їнство ^{▼▼Воїнство, cevaam — це світила небесні; звідси Саваот — війська, сили небесні. Пор. Іс. 13. 4.} їхнє. 2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив ^{▼▼По-гебрейському vajjišbot — і перервав (працю).} у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. 3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив. 4 Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог створив небо і землю. 5 І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Госпо́дь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю. 6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.

Ще оповіда́ння про створення люди́ни. Рай

7 І створив ^{▼▼По-гебрейському vajjicer — і уформував, створив, пор. 2 М. 32. 4.} Господь Бог люди́ну з пороху зе́много. І дихання ^{▼▼По-гебрейському nišmat — віддих:} життя вдихнув у ніздрі її, — і стала люди́на живою душею. 8 І насадив Господь Бог рай ^{▼▼По-гебрейському gan, садок.} ув Едені ^{▼▼Еден — приємний, ніжний, делікатний.} на сході, і там осадив людину, що її Він створив. 9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево пізна́ння добра і зла. 10 І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма́ початками. 11 Імення одному Пішон, — оточує він усю землю Хавіла, де є золото. 12 А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс. 13 Ім'я́ ж другої річки Ґіхон, — вона оточує ввесь край Етіопії. ^{▼▼В оригіналі Kuš.} 14 А ім'я річки третьої — Тигр, — вона протікає на сході Ашшуру. ^{▼▼Ашшур — Асирія.} А річка четверта — вона Ефрат. 15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському ра́ї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала. 16 І наказав Господь Бог Адамові, ^{▼▼В оригіналі adam — людина, чоловік, так і далі.} кажучи: „Із кожного дерева в раю́ ти можеш їсти. 17 Але з дерева знання́ добра й зла — не їж від нього, бо в день їди́ твоєї від нього ти напевно помреш!“ 18 І сказав Господь Бог: „Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього“. 19 І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину́, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, ^{▼▼У біблійній мові, особливо в книгах пророків, часто маємо „побачити“ замість „почути“ і навпаки.} як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі — воно ймення йому. 20 І назвав Ада́м імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була. 21 І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, — і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. 22 І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама. 23 І промовив Адам: „Оце́ тепе́р вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона жінкою ^{▼▼Чоловікова, чоловічиця — жінка, гебрейське iššah (iš — чоловік, муж).} буде зватися, бо взята вона з чоловіка. 24 Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом“. 25 І були вони на́гі обоє, Адам та жінка його, і вони не соро́мились.